Організація контролю за станом викладання навчальних предметів

Поділіться статтею з друзями: 

Мета такого контролю – підвищення якості викладання вчителями навчальних предметів і якості знань, умінь, навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи відділу освіти, РМК вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчити, а також строки вивчення, хто буде вивчати і в якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на колегії відділу освіти чи узагальнюватимуться у наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмета вивчаються такі питання:

Якість та ефективність роботи вчителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

Виконання вчителем навчальних планів і програм;

Організація позакласної роботи з предмета;

Участь вчителя в різних формах методичної роботи.

Аналіз уроку виконує ряд функцій: контрольну, навчальну, виховну.Тому аналізуючи урок потрібно дати чітку характеристику науковості матеріалу, що вивчається, відповідність його навчальній програмі, якість одержаних у вузі знань, умінь і навичок; відповідність методів, форм навчання рекомендаціям науки, ППД, досягнення і недоліки в роботі вчителя, дати конкретні рекомендації щодо підвищення педагогічної майстерності вчителя; оцінити ділові та етичні якості учителя, культуру мовлення.

Загальні вимоги до аналізу уроку:

1) науковість (опора на психолого – педагогічну науку, ППД);

2) глибина і всестороність;

3) взаємозв’язок з попередніми уроками теми;

4) об’єктивність оцінки уроку;

5) урахування специфіки даного предмета;

6) висновки і пропозиції.

Підготовка до відвідування уроку.

Завуч плануючи відвідування уроків, визначає мету відвідування. Наприклад:

1. Проаналізувати ефективність використання на уроці форм і методів навчання.

2. виявити оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної діяльності учнів.

3. Визначити результативність використання методів і прийому контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.

4. Проаналізувати результативність роботи вчителя з розвитку усного мовлення учнів.

5. Визначити результативність формування на уроці загальнонавчальних умінь і навичок.

6. Проаналізувати ефективність роботи вчителя – словесника із закріплення учнями мовного матеріалу.

7. Проаналізувати роботу вчителя щодо попередження неуспішності учнів.

Контроль за веденням шкільної документації

У систему контролю за веденням шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів, журналів факультативних занять, предметних гуртків.

Для перевірки ведення учнівських зошитів можна використати таку пам’ятку:

Система письмових робіт учнів (домашніх і класних).

Зміст роботи, його відповідність вимогам програм.

Рівень складності виконуваних робіт.

Наявність диференційованого, індивідуального підходу до робіт учнів.

Обсяг і характер робіт.

Якість знань, умінь і навичок на підставі письмових робіт, грамотність учнів.

Перевірка зошитів учителем, періодичність перевірки. Якість перевірки. Якість виправлення помилок учителем.

Оцінювання письмових робіт. Характер оцінки. Дотримання нормативних вимог оцінювання письмових робіт.

Система роботи над помилками, ії результативність.

Дотримання єдиного орфографічного режиму: почерк, каліграфія учнів, зовнішній вигляд, культура ведення зошита.

Популяризація учителем кращих зошитів учнів.

Підсумки.

Пропозиції.

За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ, обговорення якого виноситься на засідання методоб’єднання.

Алгоритм контролю планування навчально-виховної роботи НВК

1. Наявність річного плану навчально-виховної роботи закладу.

2. Чи є графік внутрішкільного контролю ?

3. Наявність управлінських рішень (наказів).

4. Які форми і види контролю сплановано ?

5. З яких розділів складається план ?

6. Чи відповідають вони рекомендаціям МОНУ ?

7. Чи дається у “Вступ” аналіз роботи педколективу за минулий рік ?

8. Чи відповідає план роботи обраній проблемі ?

9. Чи є перспективний план керівництва і контролю ?

Алгоритм контролю навчально-виховного процесу.

1. Визначення мети контролю.

2. Визначення змісту контролю.

3. Вибір та контретизація об”єктів контролю.

4. Вибір методів,виду контролю.

5. Поетапне здійснення контролю.

6. Узагальнення матеріалів контролю. Складання підсумкових таблиць, схем, діаграм, проектів, наказів, рішень, розпоряджень, доповідних записок тощо.

7. Визначення форм підвищення підсумків контролю.

8. Визначення основних напрямків коригування, ефективних управлінських рішень.

9. Вплив методичної роботи на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Алгоритм контролю за проведенням педрад в сучасній школі.

1. Планування тематики педагогічних рад на рік відповідно до проблеми, над якою працює школа.

2. Видача наказу або розпорядження про підготовку педагогічної ради,форма її проведення.

3. Розробка проекту рішення.

4. Проведення, реалізація рішень педради.

5. Контроль за реалізацією рішень педради.

6. Наявність журналу,фіксація результатів перевірки рішень педради за такими пунктами:

- № п/п ;

- тема педради ;

- дата проведення ;

- зміст рішення, що контролюється ;

- термін виконання ;

- відповідальний за виконання рішень ;

- інформація про виховання, яких заходів вжито ;

- дата зняття з контролю ;

- П. І. Б. відповідального за перевірку ;

- підпис.

7. Правильність оформлення документації педрад.

8.Актуальність питань,що виносяться на засідання педагогічної ради.

9. Облік на педрадах протягом 5 років.

Алгоритми контролю за ходом позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі.

1. Огляд документації (планів, звітів, доповідей) :правова та локальна (внутрішня).

2. Безпосереднє спостереження : за системою виховання на уроці ; за проведенням зборів, заходів, змагань ; графіком проведення класних годин ; за дисципліною учнів на уроках, під час перерви, у громадських місцях.

3. Спеціальні перевірки:обізнаність учнів про важливі події в країні та за кордоном ; ставлення учнів до виконання громадських доручень ; санітарний стан, активність роботи в гуртках.

4. Анкетування ( встановлення кола інтересів і захоплення учнів, на предмет вихованості, залучення до моральних норм поведінки, культура поведінки).

5. Бесіди з учнями, вчителями, батьками, індивідуальна робота.

Алгоритми контролю за проведенням курсової перепідготовки вчителів.

1. Наявність картотеки обліку підвищення кваліфікації керівників району.

2. Журнал обліку підвищення кваліфікації.

3. Журнал обліку докурсових та післякурсових завдань.

4. Де слухалось питання про виконання курсової перепідготовки вчителів ?

5. Чи видаються в школі накази про вивчення результативності курсової перепідготовки ?

6. Чи вплинуло підвищення кваліфікації на роботу вчителя ?

Алгоритм контролю за самоосвітою вчителів.

1. Наявність індивідуального плану по самоосвіті.

2. Результативність самоосвітньої роботи, де буде звітувати.

3. Робота над удосконаленням свого професійного та методичного рівня.

4. Зв”язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога.

5. Чий досвід вивчає ?

6. Вид виконання завдання (реферат, конспект, складання анотацій, розв”язування задач, вправ, написання розгорнутог конспекту уроку чи позакласного заходу, виготовлення саморобних посібників, діючих моделей і т.д.).

7. Наявність графіка співбесід по самоосвіті у адміністрації школи.

8. Де слухалось питання про самоосвіту вчителів.

Алгоритм контролю за вивченням і впровадженням ППД вчителів.

1. Наявність планів вивчення досвіду вчителів школи.

2. Стан управління за науково-експериментальною роботою : залучення членів педколективу до науково-експерементальної роботи ; участь їх в різних формах апробації, експериментальної роботи.

3. Де слухалось питання вивчення і упровадження ППД вчителів.

4. Наявність вивчених досвідів роботи в шкільному метод.кабінеті (творчі звіти, анотації досвідів та відгуки адміністрації школи, РМК).

5. Наявність картотеки ППД вчителів школи, району, відповідність її до наукових вимог.

6. Наявність стендів в методичному кабінеті “Вісті з уроків”, “Наш досвід”(вивчаємо досвід : вчитель, тема, провідна ідея, термін, форми вивчення, форми узагальнення).

7. Чий і який досвід роботи запроваджується в школі окремими вчителями.

8. Робота адміністрації по поширенню досвіду.

Алгоритми контролю за проведенням атестації в загальноосвітній школі.

1. Наявність заходів по проведенню атестації вчителів на навчальний рік.

2. Перспективний план проведення атестації.

3. План роботи атестаційної комісії на поточний навчальний рік.

4. Наказ про організацію та проведення атестації, який видається щорічно не пізніше 20 вересня.

5. Списки вчителів,що підлягають атестації.

6. Графік проведення атестеції,співбесід та ознайомлення педпрацівників з атестаційними листами.

7. Наказ про встановлення категорій педпрацівникам.

8. Протоколи засідань атестаційної комісії.

9. Наглядність (куточки,стенди) по атестації.

10. Систематичне вивчення підготовки педагогів до атестації.

11. Вивчення результативності курсової перепідготовки, самоосвітньої роботи вчителя.

12. Проведення засідань атестаційної комісії.

13. Чи слухається дане питання на засіданнях педрад.

14. Вивчення системи роботи вчителя, який атестується.

15. Ведення обліку педагогів, що отримали педагогічні звання.